лексема

ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв. Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.

Спираючись на народну мову, переважно на гумористичні її лексеми, Котляревський, як видатний художник слова, збагатив літературну мову (Іст. укр. літ., І, 1954, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лексема — лексе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лексема — [леиксема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. лексема — -и, ж., лінгв. 1》 Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. 2》 У мовах програмування – мінімальна одиниця мови, що має значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лексема — Слово Словник чужослів Павло Штепа
  5. лексема — ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв. Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. Це просто інша лексична панорама Львова. Словник української мови у 20 томах
  6. лексема — лексе́ма (від грец. λέξις – слово, мовний зворот) слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лексема — рос. лексема слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах. Eкономічна енциклопедія