лекальник
ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє лекала.
— Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (Мур., Бук. повість, 1959, 230).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лекальник — лека́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лекальник — -а, ч. Робітник, який виготовляє лекала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лекальник — ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє лекала. – Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (І. Муратов); На уроці трудового навчання відбувається ознайомлення з професіями: дизайнера, лекальника, швачки, прасувальника і т. ін (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах