1. Словник української мови у 20 томах

лекальник

ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який виготовляє лекала.

– Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (І. Муратов);

На уроці трудового навчання відбувається ознайомлення з професіями: дизайнера, лекальника, швачки, прасувальника і т. ін (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лекальник — лека́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лекальник — -а, ч. Робітник, який виготовляє лекала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лекальник — ЛЕКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє лекала. — Розумієш? Слюсар найвищого розряду. Інструменти робив. Точні. Лекальник я (Мур., Бук. повість, 1959, 230). Словник української мови в 11 томах