локус

ло́кус

(від лат. locus – місце)

1. Місцезнаходження чого-небудь (напр., Л. некрозу).

2. Л. хромосоми – ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий фактор (ген).

Значення в інших словниках

1. локус — ло́кус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. локус — -у, ч. Місцезнаходження чого-небудь. Екстремальний локус — обмежена територія, яка характеризується надзвичайно несприятливим впливом географічного середовища на організм людини. Локус хромосоми — ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий чинник (ген).  Великий тлумачний словник сучасної мови