Орфографічний словник української мови

локус

ло́кус

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. локус — -у, ч. Місцезнаходження чого-небудь. Екстремальний локус — обмежена територія, яка характеризується надзвичайно несприятливим впливом географічного середовища на організм людини. Локус хромосоми — ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий чинник (ген).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. локус — ло́кус (від лат. locus – місце) 1. Місцезнаходження чого-небудь (напр., Л. некрозу). 2. Л. хромосоми – ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий фактор (ген).  Словник іншомовних слів Мельничука