лоро

ло́ро, ло́ро-ко́нто

(італ. loro conto, букв. – їхній рахунок)

рахунок, відкритий банком своєму кореспондентові для внесення сум, що надходять на його користь. З цього рахунку провадять платежі за дорученням банку-кореспондента.

Значення в інших словниках

1. лоро — ло́ро іменник середнього роду рахунок для внесення сум, що надходять кореспондентові банку  Орфографічний словник української мови
2. лоро — лоро-конто, невідм., с. 1》 Рахунок, відкритий банком своєму кореспондентові для внесення сум, що надходять на його користь. 2》 Рахунок іноземного банку в місцевому банку-кореспонденті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лоро — ЛО́РО, невідм., с. Рахунки, які відкриває банк своїм банкам-кореспондентам, на яких фіксовано всі операції, здійснювані за їхнім дорученням. За даними Національного банку України, у 2000 році на рахунки типу лоро тільки комерційних банків Латвії перераховано понад 1,6 млрд дол. США (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. лоро — (англ. loro account) кореспондентський рахунок, що відкривається банком для зарахування сум, виданих або одержаних за дорученням власного кореспондента.  Економічний словник