лоро
ЛО́РО, невідм., с.
Рахунки, які відкриває банк своїм банкам-кореспондентам, на яких фіксовано всі операції, здійснювані за їхнім дорученням.
За даними Національного банку України, у 2000 році на рахунки типу лоро тільки комерційних банків Латвії перераховано понад 1,6 млрд дол. США (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)