ліфт

(від англ. lift – підіймати)

технічна споруда для вертикального переміщення людей або вантажів у спеціальних кабінах (клітях), що рухаються в жорстких напрямних пристроях.

Значення в інших словниках

1. ліфт — ліфт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ліфт — див. ПІДОЙМА.  Словник синонімів Караванського
3. ліфт — [л'іфт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. ліфт — -а, ч. Технічна споруда зі спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ліфт — Підойма, див. елеватор  Словник чужослів Павло Штепа
6. ліфт — ЛІФТ, а, ч. Технічна споруда зі спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Зайшли брати і сестриці-сміяниці в ліфт, поїхали нагору (В.  Словник української мови у 20 томах
7. ліфт — Машина для вертикального транспортування людей чи вантажів; складається з кабіни чи вантажної платформи, що переміщується у шахті, зазвичай, за допомогою канатів.  Універсальний словник-енциклопедія
8. ліфт — ЛІФТ (споруда зі спеціальною кабіною для підіймання людей або вантажів), ПІДЙО́МНИК техн., ПІДІЙМА́Ч техн. Севочка втягнув у ліфт чемодани, натиснув кнопку сьомого поверху (В. Собко); Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (І. Ле); Монтування підіймача.  Словник синонімів української мови
9. ліфт — Ліфт, -та, -тові; лі́фти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. ліфт — ЛІФТ, а, ч. Технічна споруда з спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Ліфтом вона піднялась на п’ятий поверх (Донч., V, 1957, 432); Він спускався другого ранку ліфтом під землю (Рибак, Час.., 1960, 93); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах