Значення в інших словниках
-
ліфт —
ліфт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ліфт —
див. ПІДОЙМА.
Словник синонімів Караванського
-
ліфт —
[л'іфт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
ліфт —
-а, ч. Технічна споруда зі спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ліфт —
ЛІФТ, а, ч. Технічна споруда зі спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Зайшли брати і сестриці-сміяниці в ліфт, поїхали нагору (В.
Словник української мови у 20 томах
-
ліфт —
(від англ. lift – підіймати) технічна споруда для вертикального переміщення людей або вантажів у спеціальних кабінах (клітях), що рухаються в жорстких напрямних пристроях.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ліфт —
Машина для вертикального транспортування людей чи вантажів; складається з кабіни чи вантажної платформи, що переміщується у шахті, зазвичай, за допомогою канатів.
Універсальний словник-енциклопедія
-
ліфт —
ЛІФТ (споруда зі спеціальною кабіною для підіймання людей або вантажів), ПІДЙО́МНИК техн., ПІДІЙМА́Ч техн. Севочка втягнув у ліфт чемодани, натиснув кнопку сьомого поверху (В. Собко); Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (І. Ле); Монтування підіймача.
Словник синонімів української мови
-
ліфт —
Ліфт, -та, -тові; лі́фти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ліфт —
ЛІФТ, а, ч. Технічна споруда з спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів. Ліфтом вона піднялась на п’ятий поверх (Донч., V, 1957, 432); Він спускався другого ранку ліфтом під землю (Рибак, Час.., 1960, 93); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах