матрикс

ма́трикс

(від лат. matrix – матка)

один із способів виготовлення еластичних форм високого друку.

Значення в інших словниках

1. матрикс — I -у, ч. Один із способів виготовлення еластичних форм високого друку. II -у, ч., біол. 1》 Дрібнозерниста речовина, яка заповнює внутрішньоклітинні структури та простори між ними. 2》 Основна речовина хромосоми, у яку "вкраплені" гени.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. матрикс — МА́ТРИКС, у, ч. 1. біол. Дрібнозерниста речовина, що заповнює внутрішньоклітинні структури і порожнини між ними. Розщеплення білків ядерного матриксу порушує структурну організацію ядра (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах