меркантильний

мерканти́льний

(франц. mercantile, від італ. mercante – торговець)

1. Торговельний, комерційний.

2. Переносно – своєкорисливий, гендлярський, пов’язаний з матеріальною вигодою.

Значення в інших словниках

1. меркантильний — мерканти́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. меркантильний — Корисливий, дріб'язково-ощадливий.  Словник синонімів Караванського
3. меркантильний — -а, -е. 1》 Стос. до меркантилізму (у 1 знач.); пов'язаний з ним. Меркантильна політика. Меркантильна система. 2》 перен. Дріб'язково ощадливий; корисливий (у 1 знач.). 3》 Торговельний, комерційний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. меркантильний — Торговельний, див. комерційний  Словник чужослів Павло Штепа
5. меркантильний — МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до меркантилізму (у 1 знач.); пов'язаний з ним. Меркантильна політика; Меркантильна система. 2. перен. Дріб'язково ощадливий; корисливий (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
6. меркантильний — КОРИ́СЛИВИЙ (який прагне до власної вигоди, наживи), КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, ШКУ́РНИЙ розм., ШКУ́РНИЦЬКИЙ розм.; НЕБЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (не позбавлений зацікавленості в користі, вигоді); ЖА́ДІБНИЙ, ПОЖА́ДЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови
7. меркантильний — Мерканти́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. меркантильний — МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до меркантилізму (у 1 знач.); пов’язаний з ним. Меркантильна політика; Меркантильна система. 2. перен. Дріб’язково ощадливий; корисливий (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах
9. меркантильний — рос. меркантильный 1. Торговельний, комерційний, підприємливий. 2. Переносно-комерційний, корисливий, гендлярський, той, що ставить свої корисливі матеріальні вигоди понад усе.  Eкономічна енциклопедія