меркантильний
МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до меркантилізму (у 1 знач.); пов’язаний з ним.
Меркантильна політика; Меркантильна система.
2. перен. Дріб’язково ощадливий; корисливий (у 1 знач.).
На особистій корисливості, на голому чистогані, меркантильних інтересах базується буржуазна культура (Тич., III, 1957, 314);
Іван не зважав на клопітливі міркування свого меркантильного свата (Смолич, Мир.., 1958, 40).
Словник української мови (СУМ-11)