монотип

моноти́п

(від моно... і ...тип)

двоапаратна набірна буквовідливна машина, що складається з набірно-перфоруючої машини й відливного автомата.

Значення в інших словниках

1. монотип — моноти́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. монотип — -а, ч. Друкарська машина для відливання літер і складання з них рядків тексту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монотип — МОНОТИ́П, а, ч. Друкарська машина для відливання літер і складання з них рядків тексту.  Словник української мови у 20 томах
4. монотип — Прилад для набору текстів; складання у м. відбувається у 2 етапи: у набірному апараті за допомогою клавіатури записується текст, потім цей запис служить для керування буквовідливним автоматом, який складає у рядок відлиті літери; винайдений 1887.  Універсальний словник-енциклопедія
5. монотип — Моноти́п, -па; -ти́пи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. монотип — МОНОТИ́П, а, ч. Друкарська машина для відливання літер і складання з них рядків тексту.  Словник української мови в 11 томах