монохорд

монохо́рд

(від моно... і ...хорд)

1. Давньогрецький однострунний щипковий інструмент.

2. Спільна назва однострунних музичних інструментів.

3. Назва пристрою в фортепіано, за допомогою якого клавішний механізм пересувається в бік на таку віддаль, щоб молоточок стукав тільки по одній струні фортепіано.

4. Поширена (до 18 ст.) назва клавікорду.

5. Прилад для дослідження коливання струн.

Значення в інших словниках

1. монохорд — монохо́рд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. монохорд — -а, ч., спец. 1》 Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев'яну підставку. 2》 Старогрецький однострунний щипковий музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монохорд — (гр. monochordos — однострунний) — 1. Узагальнена назва однострунного інструменту. 2. Акустичний прилад, можливо, винайдений Піфагором в VI ст. до нашої ери для визначення висоти тону струни та її частин. 3. Давньогрецький струнний щипковий інструмент.  Словник-довідник музичних термінів
4. монохорд — МОНОХО́РД, а, ч., спец. Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев'яну підставку.  Словник української мови у 20 томах
5. монохорд — МОНОХО́РД, а, ч., спец. Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев’яну підставку.  Словник української мови в 11 томах