монохорд

монохо́рд

-а, ч., спец.

1》 Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев'яну підставку.

2》 Старогрецький однострунний щипковий музичний інструмент.

3》 Пристрій у фортепіано, за допомогою якого клавішний механізм зміщується убік.

4》 Загальна назва однострунних музичних інструментів.

Значення в інших словниках

1. монохорд — монохо́рд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. монохорд — (гр. monochordos — однострунний) — 1. Узагальнена назва однострунного інструменту. 2. Акустичний прилад, можливо, винайдений Піфагором в VI ст. до нашої ери для визначення висоти тону струни та її частин. 3. Давньогрецький струнний щипковий інструмент.  Словник-довідник музичних термінів
3. монохорд — МОНОХО́РД, а, ч., спец. Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев'яну підставку.  Словник української мови у 20 томах
4. монохорд — монохо́рд (від моно... і ...хорд) 1. Давньогрецький однострунний щипковий інструмент. 2. Спільна назва однострунних музичних інструментів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. монохорд — МОНОХО́РД, а, ч., спец. Прилад для вивчення законів коливання струн, що складається зі струни, натягненої на дерев’яну підставку.  Словник української мови в 11 томах