мінер

міне́р

(франц. mineur)

1. Військовослужбовець-фахівець, який встановлює міни й розміновує місцевість.

2. У військово-морському флоті – фахівець з мінної зброї.

Значення в інших словниках

1. мінер — міне́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мінер — -а, ч. 1》 Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін. 2》 Фахівець військово-морського флоту з мінної зброї, її використання й знешкодження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мінер — МІНЕ́Р, а, ч. 1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін. Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді – Скрізь, де армії пройшли (Т. Масенко).  Словник української мови у 20 томах
4. мінер — МІНЕ́Р, а, ч. 1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об’єктів і т. ін. Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді — Скрізь, де армії пройшли (Мас.  Словник української мови в 11 томах