мінер

міне́р

(франц. mineur)

1. Військовослужбовець-фахівець, який встановлює міни й розміновує місцевість.

2. У військово-морському флоті – фахівець з мінної зброї.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінер — міне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мінер — -а, ч. 1》 Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін. 2》 Фахівець військово-морського флоту з мінної зброї, її використання й знешкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мінер — МІНЕ́Р, а, ч. 1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін. Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді – Скрізь, де армії пройшли (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  4. мінер — МІНЕ́Р, а, ч. 1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об’єктів і т. ін. Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді — Скрізь, де армії пройшли (Мас. Словник української мови в 11 томах