мінер
МІНЕ́Р, а, ч.
1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін.
Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді – Скрізь, де армії пройшли (Т. Масенко).
2. Фахівець військово-морського флоту з мінної зброї, її використання й знешкодження.
Підводний мінер. Він скрадається по дну. Виявляє і знешкоджує ворожі магнітні міни (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінер — міне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мінер — -а, ч. 1》 Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін. 2》 Фахівець військово-морського флоту з мінної зброї, її використання й знешкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінер — міне́р (франц. mineur) 1. Військовослужбовець-фахівець, який встановлює міни й розміновує місцевість. 2. У військово-морському флоті – фахівець з мінної зброї. Словник іншомовних слів Мельничука
- мінер — МІНЕ́Р, а, ч. 1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об’єктів і т. ін. Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді — Скрізь, де армії пройшли (Мас. Словник української мови в 11 томах