мінер

міне́р

-а, ч.

1》 Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін.

2》 Фахівець військово-морського флоту з мінної зброї, її використання й знешкодження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінер — міне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мінер — МІНЕ́Р, а, ч. 1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об'єктів і т. ін. Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді – Скрізь, де армії пройшли (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  3. мінер — міне́р (франц. mineur) 1. Військовослужбовець-фахівець, який встановлює міни й розміновує місцевість. 2. У військово-морському флоті – фахівець з мінної зброї. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мінер — МІНЕ́Р, а, ч. 1. Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості, об’єктів і т. ін. Тож мінеру люди раді По усіх містах були. Він ішов в своїй бригаді — Скрізь, де армії пройшли (Мас. Словник української мови в 11 томах