міраж

міра́ж

(франц. mirage, від mirer – спостерігати)

оптичне явище в атмосфері, виникнення на обрії уявних зображень предметів. Інша назва – марево.

Значення в інших словниках

1. міраж — міра́ж 1 іменник чоловічого роду відбір яєць міра́ж 2 іменник чоловічого роду оптичне явище  Орфографічний словник української мови
2. міраж — див. марево  Словник синонімів Вусика
3. міраж — I -ажу, ч. 1》 Оптичне явище в атмосфері, за якого на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. 2》 перен. Те, що не відповідає дійсності; те, що уявляється, здається; привид. II -у, ч. Відбір яєць для інкубації просвічуванням через овоскоп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. міраж — Мана, мара, примара, мариво, марюка, марище, з'ява, потороча, див. видіння, галюцинація, фантом, привід, фата-моргана  Словник чужослів Павло Штепа
5. міраж — МІРА́Ж¹, у і у́, ч. 1. Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба.  Словник української мови у 20 томах
6. міраж — Оптичне атмосферне явище — виникнення на обрії уявних зображень предметів; виникає внаслідок рефракції світлових променів у нерівномірно нагрітому шарі повітря (напр., над розжареним піском пустелі); інколи називають фата-морґана.  Універсальний словник-енциклопедія
7. міраж — МА́РЕВО (зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба), МІРА́Ж, МРЕ́ВО діал., МЕ́ВО діал.  Словник синонімів української мови
8. міраж — Міра́ж, -жу, -жеві; -ра́жі, -жів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. міраж — МІРА́Ж¹, у, ч. 1. Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба.  Словник української мови в 11 томах