націоналізм

націоналі́зм

(франц. nationalisme, від лат. natio – народ)

буржуазна ідеологія й політика в національному питанні, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціальними, класовими, проголошення національної нетерпимості, розпалювання національної ворожнечі. Н. виступає у двох формах: великодержавний шовінізм пануючої нації і місцевий Н. пригнобленої нації. Буржуазія використовує Н. для боротьби проти революційного руху; затушковуючи класові суперечності всередині нації, захищає свої інтереси, які вона видає за загальнонаціональні (напр., антинародна діяльність українських бурж. націоналістів і сіоністів). Бурж. Н. докорінно протилежний пролетарському, соціалістичному інтернаціоналізму. Комуністичні партії рішуче борються проти буржуазного націоналізму.

Значення в інших словниках

1. націоналізм — націоналі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. націоналізм — Ідеологія і політика, що існують у пропаганді національної виключності і національної переваги. Націоналізм може виражатися у розпалюванні національної ненависті і конфронтації як між народами різних країн...  Словник із соціальної роботи
3. націоналізм — Якщо ідеологія – це загальний спосіб мислення, що має основоположне значення для політики, тоді націоналізм є ідеологією, більше того, найпотужнішою ідеологією світу.  Енциклопедія політичної думки
4. націоналізм — -у, ч. 1》 Ідеологія й політика, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. націоналізм — Народовість, народовність  Словник чужослів Павло Штепа
6. націоналізм — НАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеологія, політика і соціально-психологічна установка, в основі яких лежить трактування нації як вищої форми суспільної єдності, її первинності у державотворчому процесі, а також національна виключність та національна зверхність.  Словник української мови у 20 томах
7. націоналізм — Позиція та ідеологія, які надають особливого значення приналежності до нації та ставлять національні інтереси понад інтереси ін. суспільних груп; у вужчому значенні — тільки та позиція й ідеологія, в яких позитивна оцінка власної нації невідривно зв'язана з неприязню чи ворожістю до ін. народів.  Універсальний словник-енциклопедія
8. націоналізм — НАЦІОНАЛІЗМ — спрямування політичної думки, політична ідеологія та політична практика, в центрі уваги яких знаходиться нація як ідея (або поняття) та як цінність. Різновиди Н. (типологія...  Філософський енциклопедичний словник
9. націоналізм — Націоналі́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. націоналізм — НАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційна буржуазна ідеологія й політика в галузі національних відносин, яка проповідує зверхність національних інтересів над соціальними, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу...  Словник української мови в 11 томах