націоналізм
НАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч.
1. Ідеологія, політика і соціально-психологічна установка, в основі яких лежить трактування нації як вищої форми суспільної єдності, її первинності у державотворчому процесі, а також національна виключність та національна зверхність.
Одним з войовничих популяризаторів ідеї закріплення державної ідеології націоналізму є публіцист, голова Селянсько-демократичної партії С. Плачинда (з публіц. літ.).
2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів.
Наприкінці XIX ст. виступає на громадську арену нове покоління українців, вихованих у поняттях і поглядах безкомпромісного українського націоналізму на широкій європейській основі, людей, що вже хотіли добути для українського народу всю повноту національних і політичних прав (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)