націоналізований

НАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до націоналізува́ти.

У вересні 1939 р. обидва нафтопереробних заводи в Дрогобичі були націоналізовані і стали власністю України (з наук. літ.);

Влада у своєму декреті “Про землю” погодилась на розподіл між селянами націоналізованих у країні земель (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

У роки “воєнного комунізму” націоналізованою промисловістю став керувати ієрархічно побудований управлінський апарат, де приймали рішення функціонери, далекі від інтересів робітників (з наук. літ.);

// націоналізо́вано, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. націоналізований — націоналізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. націоналізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націоналізувати. || націоналізовано, безос. присудк. сл. Націоналізована галузь — галузь промисловості, господарства, основна частина якої знаходиться у державній власності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. націоналізований — Націоналізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. націоналізований — НАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до націоналізува́ти. Декретом Ради Народних Комісарів.. усі великі підприємства, у тому числі і гірничі, були націоналізовані (Гірн. пром.., 1957, 8); // націоналізо́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах