націоналізація
НАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Відчуження приватної власності (землі, її надр, фабрик, заводів, шахт і т. ін.) у власність держави.
– Сильний селянин дуже швидко може розбагатіти, скупити землю в сусідів і вирости в капіталіста... – А це точно! – погодився Ріпка. – Нас така перспектива не лякає, і тому ми, есери, завжди були за муніципалізацію. Ви розумієте різницю між націоналізацією і муніципалізацією? (М. Циба);
Центральна Рада, що засідала вдень і вночі похапцем прийняла закон про радикальну земельну реформу, тобто найіоналізацію великих землеволодінь (з наук. літ.).
2. Організація чого-небудь на національній основі, силами якої-небудь нації.
Словник української мови (СУМ-20)