нітрили

нітри́ли

(від нітр... і грец. ΰλη – речовина)

органічні азотисті сполуки, похідні синильної кислоти. Застосовують у виробництві синтетичних волокон, смол.

Значення в інших словниках

1. нітрили — -ів, мн., хім. Ціанові сполуки, які при омиленні утворюють карбонові кислоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нітрили — НІТРИ́ЛИ, ів, мн. (одн. нітри́л, у, ч.), хім. Ціанисті сполуки, нерозчинні у воді.  Словник української мови у 20 томах
3. нітрили — НІТРИ́ЛИ, ів, мн., хім. Ціаністі сполуки, нерозчинні у воді.  Словник української мови в 11 томах