нітрили

нітри́ли

-ів, мн., хім.

Ціанові сполуки, які при омиленні утворюють карбонові кислоти.

Значення в інших словниках

1. нітрили — НІТРИ́ЛИ, ів, мн. (одн. нітри́л, у, ч.), хім. Ціанисті сполуки, нерозчинні у воді.  Словник української мови у 20 томах
2. нітрили — нітри́ли (від нітр... і грец. ΰλη – речовина) органічні азотисті сполуки, похідні синильної кислоти. Застосовують у виробництві синтетичних волокон, смол.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. нітрили — НІТРИ́ЛИ, ів, мн., хім. Ціаністі сполуки, нерозчинні у воді.  Словник української мови в 11 томах