оптрон

оптро́н

[від оп(тика) і (елек)трон]

найпростіший оптикоелектронний пристрій, що складається з джерела світла, фотоприймача й оптичного узгоджувального або керуючого середовища. О. широко застосовують у пристроях обчислювальної техніки, автоматики тощо.

Значення в інших словниках

1. оптрон — -а, ч. Елемент, що складається з джерела оптичного випромінювання та фотоприймача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. оптрон — ОПТРО́Н.  Словник української мови у 20 томах