оптрон

оптро́н

-а, ч.

Елемент, що складається з джерела оптичного випромінювання та фотоприймача.

Значення в інших словниках

1. оптрон — ОПТРО́Н.  Словник української мови у 20 томах
2. оптрон — оптро́н [від оп(тика) і (елек)трон] найпростіший оптикоелектронний пристрій, що складається з джерела світла, фотоприймача й оптичного узгоджувального або керуючого середовища. О. широко застосовують у пристроях обчислювальної техніки, автоматики тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука