ординатор

ордина́тор

(від лат. ordinator – упорядник)

лікар, який підвищує свою кваліфікацію в ординатурі.

Значення в інших словниках

1. ординатор — ордина́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ординатор — див. ЛІКАР.  Словник синонімів Караванського
3. ординатор — -а, ч. 1》 Лікар, який підвищує свою кваліфікацію в ординатурі. 2》 Лікар лікувальної установи, який працює під керівництвом завідуючого відділенням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ординатор — Лікар-керівник  Словник чужослів Павло Штепа
5. ординатор — ОРДИНА́ТОР, а, ч. 1. Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах. Губернаторське подружжя супроводив палатний ординатор (Ф. Бурлака).  Словник української мови у 20 томах
6. ординатор — Ордина́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ординатор — ОРДИНА́ТОР, а, ч. Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах. Медичний інститут він закінчив, коли минуло йому тридцять. Ординатором став усього два роки тому (Шовк., Людина..  Словник української мови в 11 томах