Значення в інших словниках
-
ординатор —
ордина́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ординатор —
-а, ч. 1》 Лікар, який підвищує свою кваліфікацію в ординатурі. 2》 Лікар лікувальної установи, який працює під керівництвом завідуючого відділенням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ординатор —
Лікар-керівник
Словник чужослів Павло Штепа
-
ординатор —
ОРДИНА́ТОР, а, ч. 1. Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах. Губернаторське подружжя супроводив палатний ординатор (Ф. Бурлака).
Словник української мови у 20 томах
-
ординатор —
ордина́тор (від лат. ordinator – упорядник) лікар, який підвищує свою кваліфікацію в ординатурі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ординатор —
Ордина́тор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ординатор —
ОРДИНА́ТОР, а, ч. Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах. Медичний інститут він закінчив, коли минуло йому тридцять. Ординатором став усього два роки тому (Шовк., Людина..
Словник української мови в 11 томах