Словник іншомовних слів Мельничука

оріон

оріо́н

(грец. Ώρίων)

1. За давньогрецькою міфологією – красунь-велетень, мисливець.

2. Сузір’я в екваторіальній смузі неба.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. Оріон — Оріо́н іменник чоловічого роду зірка  Орфографічний словник української мови
  2. оріон — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – красень-велетень, мисливець. 2》 Сузір'я в екваторіальній смузі неба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Оріон — Екваторіальне сузір'я, в Україні видиме взимку; найяскравіші зірки: Рігель, Бетельгейзе; містить туманності — Велика туманність Оріона та Кінська голова.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. Оріон — Оріо́н, -на, -нові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)