отит

оти́т

[від грец. ους (ώτός) – вухо]

запалення слизової оболонки вуха. Найчастіше виникає як ускладнення інфекційних захворювань.

Значення в інших словниках

1. отит — оти́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. отит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Адгезивний отит — отит, що характеризується утворенням зрощень і спайок в барабанній порожнині та в завитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отит — (мед.) вухозапал  Словник чужослів Павло Штепа
4. отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (Хлібороб Укр., 2, 1966, 36).  Словник української мови в 11 томах