отит
оти́т
[від грец. ους (ώτός) – вухо]
запалення слизової оболонки вуха. Найчастіше виникає як ускладнення інфекційних захворювань.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отит — оти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- отит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Адгезивний отит — отит, що характеризується утворенням зрощень і спайок в барабанній порожнині та в завитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отит — (мед.) вухозапал Словник чужослів Павло Штепа
- отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (Хлібороб Укр., 2, 1966, 36). Словник української мови в 11 томах