отит
оти́т
-у, ч., мед.
Запалення слизової оболонки вуха.
Адгезивний отит — отит, що характеризується утворенням зрощень і спайок в барабанній порожнині та в завитку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отит — оти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- отит — (мед.) вухозапал Словник чужослів Павло Штепа
- отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- отит — оти́т [від грец. ους (ώτός) – вухо] запалення слизової оболонки вуха. Найчастіше виникає як ускладнення інфекційних захворювань. Словник іншомовних слів Мельничука
- отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (Хлібороб Укр., 2, 1966, 36). Словник української мови в 11 томах