отит

оти́т

-у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки вуха.

Адгезивний отит — отит, що характеризується утворенням зрощень і спайок в барабанній порожнині та в завитку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отит — оти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. отит — (мед.) вухозапал Словник чужослів Павло Штепа
  3. отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. отит — оти́т [від грец. ους (ώτός) – вухо] запалення слизової оболонки вуха. Найчастіше виникає як ускладнення інфекційних захворювань. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. отит — ОТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки вуха. Отит у багатьох випадках загострюється через потрапляння води у вухо (Хлібороб Укр., 2, 1966, 36). Словник української мови в 11 томах