пал

(голл. paal, від лат. palus – кіл)

1. Чавунна або залізобетонна тумба на причалі для закріплювання суден за допомогою швартовів.

2. Споруда у вигляді куща чавунних або залізобетонних паль у басейні, порту, призначена для швартування суден і для запобігання навалу суден на причали тощо.

Значення в інших словниках

1. пал — пал 1 іменник чоловічого роду паля, тумба пал 2 іменник чоловічого роду жара, пристрасть  Орфографічний словник української мови
2. пал — Спека, вар, г. горяч; (у хворого) гарячка; (душевний) жар, запал, захват, збудження, піднесення; (дія) палання.  Словник синонімів Караванського
3. пал — I -у, ч. 1》 Дуже сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. || Дуже гаряча літня пора; спека. 2》 Дуже висока температура тіла при захворюванні. || перен. Гарячковий стан, викликаний хвилюванням, страхом і т. ін. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пал — ПАЛ¹, у, ч. 1. Дуже сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. Шугають вони [голуби], сполохані з гнізд своїх, над широким полум'ям [пожежі], в диму та курищі, в гарячім від палу повітрі (Панас Мирний); Сонце хилиться до обрію...  Словник української мови у 20 томах
5. пал — додава́ти / дода́ти жа́ру (па́лу) кому, чому. Посилювати враження від чого-небудь, розпалювати якісь почуття. Не раз йому (Ґаві) лучались і страти в його ґешефтах, але ті страти додавали палу його голові (І.  Фразеологічний словник української мови
6. пал — ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РА розм., ГАРЯ́ЧКА розм., ВОГО́НЬ підсил. розм., ПАЛ підсил. розм., ЖАРА́ діал. (Мальванов:) У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л.  Словник синонімів української мови
7. пал — ПАЛ¹, у, ч. 1. Дуже сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. Шугають вони [голуби], сполохані з гнізд своїх, над широким полум’ям [пожежі], в диму та курищі, в гарячім від палу повітрі (Мирний, IV, 1955, 293)...  Словник української мови в 11 томах