паладин
палади́н
(італ. paladino, від лат. palatinus – придворний радник)
1. За середньовіччя лицар з почту короля або іншого феодального володаря.
2. Переносно – вірний лицар, людина, віддана якійсь справі, ідеї, особі.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука