паладій

пала́дій

хімічний елемент, символ Pd, ат. н. 46; сріблясто-білий м’який і ковкий метал; належить до платинових металів. Застосовують П. і його сплави в електротехніці, медицині, ювелірній справі, в хімічній промисловості. Від назви астероїда Паллади (2).

Значення в інших словниках

1. паладій — пала́дій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. Паладій — -ю, ч. Pd. Хімічний елемент, платиноїд. Проста речовина – важкий сріблястий метал, із якого виготовляють медичні інструменти, деталі кардіостимуляторів, зубні протези тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паладій — ПАЛА́ДІЙ, ю, ч. Рідкісний тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, що належить до платинових металів і використовується в техніці, медицині і т. ін. як каталізатор. На початку XIX ст. були відкриті паладій, родій, осмій та іридій (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. паладій — Рd, хіміч. елемент з атомним числом 46; сріблясто-білий, хіміч. нейтральний, не дуже твердий метал (благородний); легко поглинає водень (при кімнатній темп. 1 об'єм...  Універсальний словник-енциклопедія
5. паладій — ПАЛА́ДІЙ, ю, ч. Рідкісний тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, що належить до платинових металів і використовується в техніці, медицині і т. ін. як каталізатор. На початку XIX ст. були відкриті паладій, родій, осмій та іридій (Заг. хімія, 1955, 618).  Словник української мови в 11 томах