паладій
ПАЛА́ДІЙ, ю, ч.
Рідкісний тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, що належить до платинових металів і використовується в техніці, медицині і т. ін. як каталізатор.
На початку XIX ст. були відкриті паладій, родій, осмій та іридій (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)