Словник іншомовних слів Мельничука

пантеон

пантео́н

(грец. Πάνθειον)

1. Античний храм, присвячений богам.

2. Всі боги того чи іншого культу.

3. архіт. Монументальна споруда, де поховано видатних людей.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. пантеон — пантео́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пантеон — Храм слави; (видатних людей) усипальня; П. (людських імен) галерія.  Словник синонімів Караванського
  3. Пантеон — Славня, Славохрам  Словник чужослів Павло Штепа
  4. пантеон — -у, ч. 1》 Храм, присвячений всім чи багатьом богам у стародавніх греків і римлян. || Сукупність усіх божеств у якій-небудь політеїстичній релігії. 2》 Усипальниця, місце поховання видатних людей. 3》 перен. Збірка, сукупність гідних пам'яті творів мистецтва або літератури, фактів історії, імен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пантеон — ПАНТЕО́Н, у, ч. 1. Храм, присвячений усім або багатьом богам у стародавніх греків і римлян. [Прісцілла:] А звідки ж ти рятунку світу ждеш?...  Словник української мови у 20 томах
  6. Пантеон — Споруджений у Римі за часів імператора Адріана храм (II ст.); ротонда з портиком, засклений купол (діаметр і вис. 44 м) із круглим отвором посередині; від 609 церква Санта Марія ад Мартирес (також вживається назва Санта Марія Ротунда).  Універсальний словник-енциклопедія
  7. пантеон — УСИПА́ЛЬНЯ (споруда для поховання членів одного роду, однієї сім'ї, видатного діяча і т. ін.), УСИПА́ЛЬНИЦЯ, СКЛЕП, ГРОБНИ́ЦЯ, ГРОБОВИ́ЩЕ, МАВЗОЛЕ́Й (для поховання видатного діяча); ПАНТЕО́Н (для поховання ряду видатних діячів); ПІРАМІ́ДА (звич.  Словник синонімів української мови
  8. пантеон — Пантео́н, -ну; -тео́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пантеон — ПАНТЕО́Н, у, ч. 1. Храм, присвячений всім або багатьом богам у стародавніх греків і римлян. [Прісцілла:] А звідки ж ти рятунку світу ждеш? Та ж ти не поклоняєшся віддавна нікому з тих богів, що в пантеоні (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  10. пантеон — (лат. — всі боги) 1. Монументальний храм, присвячений всім або багатьом богам. 2. Храм з останками героїв, місце урочистого поховання видатних осіб.  Архітектура і монументальне мистецтво