пастор

па́стор

(нім. Pastor, від лат. pastor – пастух)

парафіальшій священик у протестантській церкві.

Значення в інших словниках

1. пастор — па́стор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пастор — див. СВЯЩЕНИК.  Словник синонімів Караванського
3. пастор — [пастор] -ра, ор. -ром, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
4. пастор — -а, ч. Протестантський священик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пастор — Священик  Словник чужослів Павло Штепа
6. пастор — ПА́СТОР, а, ч. Протестантський священик. [Подорожній:] Я якраз ішов через село. Музики, учитель, школярі, пастор і ціла юрба люду за труною (Леся Українка); * У порівн. Всі присутні розступилися перед ним.  Словник української мови у 20 томах
7. пастор — Керівник громади (парафії), також титул священика у деяких Протестантських Церквах.  Універсальний словник-енциклопедія
8. пастор — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.  Словник синонімів української мови
9. пастор — Па́стор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. пастор — ПА́СТОР, а, ч. Протестантський священик. [Подорожній:] Я якраз ішов через село. Музики, учитель, школярі, пастор і ціла юрба люду за труною (Л. Укр., IV, 1954, 221); *У порівн. Всі присутні розступилися перед ним.  Словник української мови в 11 томах