пастор
ПА́СТОР, а, ч. Протестантський священик.
[Подорожній:] Я якраз ішов через село. Музики, учитель, школярі, пастор і ціла юрба люду за труною (Л. Укр., IV, 1954, 221);
*У порівн. Всі присутні розступилися перед ним. Він пройшов до дверей операційної, як пастор проходить крізь юрбу прочан до свого храму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 240).
Словник української мови (СУМ-11)