1. Словник української мови в 11 томах

пастор

ПА́СТОР, а, ч. Протестантський священик.

[Подорожній:] Я якраз ішов через село. Музики, учитель, школярі, пастор і ціла юрба люду за труною (Л. Укр., IV, 1954, 221);

*У порівн. Всі присутні розступилися перед ним. Він пройшов до дверей операційної, як пастор проходить крізь юрбу прочан до свого храму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастор — па́стор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пастор — див. СВЯЩЕНИК. Словник синонімів Караванського
  3. пастор — [пастор] -ра, ор. -ром, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. пастор — -а, ч. Протестантський священик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пастор — Священик Словник чужослів Павло Штепа
  6. пастор — ПА́СТОР, а, ч. Протестантський священик. [Подорожній:] Я якраз ішов через село. Музики, учитель, школярі, пастор і ціла юрба люду за труною (Леся Українка); * У порівн. Всі присутні розступилися перед ним. Словник української мови у 20 томах
  7. пастор — па́стор (нім. Pastor, від лат. pastor – пастух) парафіальшій священик у протестантській церкві. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. пастор — Керівник громади (парафії), також титул священика у деяких Протестантських Церквах. Універсальний словник-енциклопедія
  9. пастор — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
  10. пастор — Па́стор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)