пентаметр

пента́метр

(від пента... і грец. μέτρον – міра)

в античному віршуванні розмір вірша, що складається з двох рівних частин, поділених цезурою (в кожній частині – два дактилі і один наголошений склад; розмір подібний до гекзаметра).

Значення в інших словниках

1. пентаметр — пента́метр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пентаметр — -а, ч., поет. Віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з яких є два дактилі та один наголошений склад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пентаметр — ПЕНТА́МЕТР, а, ч., поет. Віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з яких є два дактилі та один наголошений склад. Ямбічний пентаметр.  Словник української мови у 20 томах
4. пентаметр — ПЕНТА́МЕТР, а, ч., поет. Віршова стопа, що містить рівні половини, в кожній з яких є два дактилі та один наголошений склад.  Словник української мови в 11 томах