перпендикулярний

перпендикуля́рний

(лат. perpendicularis)

той, що утворює прямий кут з прямою або площиною.

Значення в інших словниках

1. перпендикулярний — перпендикуля́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. перпендикулярний — див. СТОРЧОВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. перпендикулярний — [пеирпеиндиекул’арнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. перпендикулярний — -а, -е. Який є перпендикуляром. || Розташований під прямим кутом до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перпендикулярний — ПЕРПЕНДИКУЛЯ́РНИЙ, а, е. Який є перпендикуляром. Дві прямі.., які перетинаються між собою під прямим кутом, називаються взаємно перпендикулярними (з навч. літ.); // Розташований під прямим кутом до чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
6. перпендикулярний — ПЕРПЕНДИКУЛЯ́РНИЙ, а, е. Який є перпендикуляром. Дві прямі.., які перетинаються між собою під прямим кутом, називаються взаємно перпендикулярними (Геом., І, 1956, 14); // Розташований під прямим кутом до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах