перпендикулярний —
перпендикуля́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
перпендикулярний —
див. СТОРЧОВИЙ.
Словник синонімів Караванського
перпендикулярний —
-а, -е. Який є перпендикуляром. || Розташований під прямим кутом до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перпендикулярний —
ПЕРПЕНДИКУЛЯ́РНИЙ, а, е. Який є перпендикуляром. Дві прямі.., які перетинаються між собою під прямим кутом, називаються взаємно перпендикулярними (з навч. літ.); // Розташований під прямим кутом до чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
перпендикулярний —
перпендикуля́рний (лат. perpendicularis) той, що утворює прямий кут з прямою або площиною.
Словник іншомовних слів Мельничука
перпендикулярний —
ПЕРПЕНДИКУЛЯ́РНИЙ, а, е. Який є перпендикуляром. Дві прямі.., які перетинаються між собою під прямим кутом, називаються взаємно перпендикулярними (Геом., І, 1956, 14); // Розташований під прямим кутом до чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах