поет

пое́т

(від грец. ποιητής – творець, автор)

письменник, що працює в жанрі поезії, автор віршованих творів.

Значення в інших словниках

1. поет — пое́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. поет — п. співець, пісняр, ур. піїт, БАРД, а. скальд, зн. віршомаз, піїта.  Словник синонімів Караванського
3. поет — див. письменник  Словник синонімів Вусика
4. поет — -а, ч. 1》 Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. || Автор віршованих поетичних творів. || Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. || Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поет — ПОЕ́Т, а, ч. 1. Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. Шевченко був поетом-борцем, найкращим діячем громадським (П. Грабовський); Не жрець, не вождь, а робітник – Поета справжнього імення... (М.  Словник української мови у 20 томах
6. поет — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
7. поет — Пое́т, -та; пое́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. поет — ПОЕ́Т, а, ч. 1. Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. Шевченко був поетом-борцем, найкращим діячем громадським (Граб.  Словник української мови в 11 томах
9. поет — Поет, -та м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш. К. Оп. 115.  Словник української мови Грінченка