поліомієліт

поліомієлі́т

(від грец πολιός – сірий і μυελός – спинний мозок)

гостре інфекційне захворювання, що уражає переважно нервову систему. Хворіють здебільшого діти. Збудник – фільтрівний вірус.

Значення в інших словниках

1. поліомієліт — -у, ч., мед. Гостре інфекційне захворювання дітей, при якому вражається перев. нервова система; епідемічний дитячий параліч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поліомієліт — поліомієлі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. поліомієліт — ПОЛІОМІЄЛІ́Т, у, ч. Гостре інфекційне захворювання дітей, при якому уражається перев. нервова система; епідемічний дитячий параліч. Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, що супроводиться ураженням сірої речовини спинного мозку (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. поліомієліт — Гостра інфекційна хвороба дитячого віку, спричинена вірусом п.; зараження через травний тракт; вірус п. ушкоджує слизові оболонки кишок, потім центр. нервову систему; у деяких хворих настає параліч нижніх кінцівок (рідше верхніх); запобіжний засіб — профілактичні щеплення.  Універсальний словник-енциклопедія
5. поліомієліт — ПОЛІОМІЄЛІ́Т, у, ч. Гостре інфекційне захворювання дітей, при якому уражається перев. нервова система; епідемічний дитячий параліч. Поліомієліт — гостре інфекційне захворювання, що супроводиться ураженням сірої речовини спинного мозку (Підручник дезинф.  Словник української мови в 11 томах