поні —
ПО́НІ, невідм., ч. Кінь низькорослої породи. Розводять поні здебільшого як декоративних тварин, але подекуди використовують для роботи (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
поні —
Дрібні коні, здебільшого сильні й витривалі, використовують як декоративних та для роботи; відомі англ. (валлійські та шотландські) п.
Універсальний словник-енциклопедія
поні —
По́ні (англ.), не відм. (ч. р.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
поні —
ПО́НІ, невідм., ч. Кінь низькорослої породи.
Словник української мови в 11 томах