президія

прези́дія

(від лат. praesideo – сиджу попереду, головую)

1. Найвищий колегіальний орган державної влади СРСР, союзних та автономних республік, підзвітний відповідній Верховній Раді; найвищий орган влади у деяких інших соціалістичних країнах.

2. Постійний керівний колегіальний орган профспілкових, наукових та інших організацій (напр., Президія АН УРСР).

3. Група осіб, обраних для ведення з’їзду, зборів тощо.

Значення в інших словниках

1. президія — прези́дія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. президія — [преизид'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. президія — -ї, ж. 1》 Виборний орган для ведення зборів, з'їзду тощо. || Особи, що входять до цього органу. || Місце за столом, де сидять ці особи. 2》 Постійний керівний колегіальний орган деяких організацій і установ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. президія — Головство  Словник чужослів Павло Штепа
5. президія — ПРЕЗИ́ДІЯ, ї, ж. 1. Виборний орган для ведення зборів, з'їзду тощо. – Президію зборів треба обрати! – гукнув хтось із натовпу. – З трьох чоловік! (А. Головко); Вона підійшла ближче до столу президії (І. Микитенко); // Особи, що входять до цього органу.  Словник української мови у 20 томах
6. президія — Прези́дія, -дії, -дією; -зи́дії, -дій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. президія — ПРЕЗИ́ДІЯ, ї, ж. 1. Виборний орган для ведення зборів, з’їзду тощо. — Президію зборів треба обрати! — гукнув хтось із натовпу. — З трьох чоловік! (Головко, А. Гармаш, 1971, 480); Вона підійшла ближче до столу президії (Мик.  Словник української мови в 11 томах
8. президія — рос. президиум 1. Постійний колегіальний виборний орган громадських, профспілкових, наукових та інших організацій і установ. 2. Група осіб, обраних для ведення зборів, з'їздів, зібрань тощо.  Eкономічна енциклопедія