президія
ПРЕЗИ́ДІЯ, ї, ж.
1. Виборний орган для ведення зборів, з'їзду тощо.
– Президію зборів треба обрати! – гукнув хтось із натовпу. – З трьох чоловік! (А. Головко);
Вона підійшла ближче до столу президії (І. Микитенко);
// Особи, що входять до цього органу.
Уже місця президія займала, І все помалу стихло (І. Муратов);
Президія реве. Дзвінок не замовкає. Не зна промовець – де йому порада (В. Еллан-Блакитний);
// Місце за столом, де сидять ці особи.
З президії зателенчали дзвоником (М. Олійник);
Мій Петро іде на сцену, У президію за стіл (С. Олійник);
Я із своїм методом на трибуну, а мене в президію, а мене за президію. А за президією – пляшки із золотими горлами, ікра (Б. Харчук).
2. Постійний керівний колегіальний орган деяких організацій і установ.
Треба від них когось взяти з собою у Славгород. – Кузнецова, звичайно, – підказав Гайовий. – Якраз член президії Ради солдатських депутатів (А. Головко);
Товариші не пішли до суду, а вдались до президії об'єднаних профспілок, і там справу було вирішено на їхню користь (Ірина Вільде);
Президія Національної академії наук України.
Словник української мови (СУМ-20)